Межівський район
www.megev-rn.dp.gov.ua


Шестеро дітей – рідкісне явище для сучасної української сім’ї. Та для родини Антонюків із села Червоногригорівка Нікопольського району – реальність. А ще – радість, помножена на 6. Головне джерело енергії – мама Тетяна. Жінка працює і на роботі, і вдома: займається господарством та дітьми. Президент України присвоїв Тетяні Антонюк почесне звання «Мати-героїня». Нагрудний знак та посвідчення вручив очільник області Олександр Бондаренко.

    «Державною нагородою «Мати-героїня» відзначають жінок, які виховали п’ятьох і більше дітей та забезпечили їм умови для всебічного розвитку, – зазначив голова Дніпропетровської ОДА Олександр Бондаренко. – Пані Тетяна із Червоногригорівки гідна цього почесного звання. Від щирого серця хочу побажати їй, як матері, плекати в дітях потяг до знань. Чим розумнішою буде людина, тим більше матиме можливостей. Впевнений: саме освіта – запорука успіху в житті».
    У родині Антонюків – четверо дівчат і два хлопчика. Віра, Надія, Любов, Ліза, Михайло та Іванко. Кожен має власні захоплення, кулінарні уподобання та домашні доручення.

    Старші діти – у пошуках власного місця в житті. Люба навчається у виші на педагога. Вже працює у рідній школі асистентом вчителя початкових класів – займається з особливими дітками. Віра опановує професію кулінара у Польщі. Додому приїхала на час карантину. Михайло наразі вступає до аграрного коледжу. Каже, раніше захоплювався робототехнікою, та тепер хоче вивчитися на механіка.

    13-річній Надійці до вподоби малювання. Вона – майстриня портрету. Семирічна Ліза самотужки займається гімнастикою просто вдома. Їй у допомогу – Інтернет. А ще дівчинка допомагає мамі доїти кіз. Її 10-річний братик Іванко полюбляє математику та ходить на футбольні тренування.

    Пані Тетяна не натішиться: діти – сенс її життя, а материнство – найвища цінність.

    «Тепер, коли дітки підросли, трішки легше стало. Вранці даю їм завдання на день. Повертаюся з роботи – а в оселі прибрано, їжу приготовано. Вони й самі мені кажуть: мамо, відпочинь, ми самі впораємося», – розповіла Тетяна Антонюк.
    «Коли мами немає вдома, головний – тато. Коли його немає, головна – старша сестра Люба. І це погано, бо сувора дуже», – поділився Іванко.
    Чоловік Іван також підключений до процесу. І рибу на уху наловить, і вареники наліпить. За раз – більше трьох сотень.

    «Я став батьком доволі пізно – у 40 років. Хотілося ще більше дітей. На жаль, двійня не вийшла, хоча в роду були близнюки, – всміхається Іван Антонюк. – Із дітьми забуваєш про вік – завжди відчуваєш себе молодим».
    «Звичайно, як будь-якій матері, хочеться, аби діти жили у достатку. Але для мене найголовніше – щоб вони були людяними, зберегли чистоту в душі. А ще – знайшли своє місце в світі», – сказала Тетяна Антонюк.
    Загалом у 2020-му почесне звання «Мати-героїня» отримали 12 мешканок Дніпропетровщини.