 Версія для друку
 Написати листа
Новопавлівська сільська рада
Фізико - географічні відомості
та адміністративно - територіальний розподіл
 | Одини
ця виміру | Новопавлівка | Дачне | Філія | Чугуєве |
| Площа населеного пункту | га | 1286,4 | 36,4 | 18,3 | 66,6 |
Сільськогосподарські
угіддя, всього | га | 18310,3 | 1072,5 | 749 | 1239,5 |
| з них: рілля | га | 15086,3 | 610 | 540 | 830 |
| багаторічні насадження | га | 112 | 19,5 | 19,6 | 19,5 |
| сіножаті | га | 78 | 23 | 9,4 | 10 |
| пасовища | га | 3034 | 420 | 180 | 380 |
Землі вкриті лісами та
чагарниками | га | 1210,9 | | | |
| у тому числі: | | | | | |
| лісові землі | га | 1188,5 | | | |
з них: полезахисних
лісосмуг | га | 282,9 | | | |
| Землі заболочені | га | 18,2 | | | |
| Землі водного фонду | га | 256,7 | | | |
| у тому числі під: | | | | | |
озерами, прибережними замкнутими водоймами, лиманами
| га | 185 | | | |
| ставками | га | 71,7 | | | |
| Землі для садівництва | га | 157,2 | | | |
| Землі для городництва | га | | | | |
Землі природоохоронного
призначення | га | 650 | | | |
| Землі рекреаційного призначення | га | 6,2662 | | | |
| Землі історико-культурного призначення | га | 8,15 | | | |
| Землі запасу | га | 4180 | 480 | 362,6 | 380 |
| Землі резервного фонду | га | 113,42 | 73 | | |
Соціальна сфера
На території Новопавлівської сільської ради в галузі освіти працює дві середніх загальноосвітніх школи : Новопавлівська СЗШ №1 І-ІІІ ступенів та Новопавлівська СЗШ №2 І-ІІІ ступенів та два дошкільних навчальних закладів СК ДНЗО «Віночок» та СК ДНЗО «Малятко»
| Навчальний заклад | Адреса | Директор | Кіл-ть працюючого персоналу,
чол. | Кількість учнів,
чол. |
| Новопавлівська СЗШ №1 І-ІІІ ступенів | С.Новопавлівка
Вул.Сташкова,23 | Білик Юрій Васильович | 49 | 155 |
| Новопавлівська СЗШ №2 І-ІІІ ступенів | С.Новопавлівка
Вул.центральна,44 | Бакаляр Галина Іванівна | 29 | 69 |
| СК ДНЗО «Віночок» | С.Новопавлівка
Вул.Садова,22 | Редька
Лариса Іванівна | 11 | 26 |
| СК ДНЗО «Малятко» | С.Новопавлівка
Пров.Запорізький,2 | Пізняк
Марія
Іванівна | 10 | 25 В |
галузі медицини послуги по охороні здоров»я надає
| Заклад охорони здоров»я | Адреса | Завідуючий | Кіл-ть працюючого персоналу,
чол. | Кількість населення яке обслуговується,
чол. |
| Новопавлівська лікарняна амбулаторія ЗПСМ | с.Новопавлівка
вул.Карпінського,17 | Не має лікаря | 8 | 2835 |
| КЗ «Павлоградська міська станція ШМД» ДОР | с.Новопавлівка
вул.Карпінського,17 | - | 9 | Населені пункти Новопавлівської сільської ради Новопавлівка
Дачне
Філія
Чугуєве та село
Іванівка Іванівської сільської ради |
Заклади культури
| Заклад культури | Адреса | Завідуючий | Кіл-ть працюючого персоналу,
чол. | Кількість населення яке обслуговується,чол. |
| СК ЗК «Новопавлівсь-кий будинок культури» | С.Новопавлівка
Вул.Карпінського,24 | Свистун Антоніна Миколаївна | 5 | 2798
К-ть місць 240 |
| СК ЗК «Новопавлівська бібліотека №1» | С.Новопавлівка
вул.Карпінського,24 | Сотник Лідія Іванівна | 1 | Книжковий фонд 14939 екз.
Читальний зал 12 місць |
| СК ЗК «Новопавлівська бібліотека №2» | С.Новопавлівка
вул.Центральна ,52 | Діденко
Любов Іванівна | 1 | Книжковий фонд 8227
Читальний зал 20 місць
Підключено інтернет по програмі «Бібліоміст» |
Заклади зв»язку
| Заклад зв»язку | Адреса | Начальник | Кіл-ть працюючого персоналу,
чол.. | Кількість населення яке обслуговується,
чол.. |
| Новопавлівське відділення поштового зв»язку Павлоградського ЦПЗ №7 Дніпропетровської дирекції УДППЗ «Укрпошта» | С.Новопавлівка
вул.Карпінського,22а | Кошарна
Ольга
Олексіївна | 7 | 2136 чоловік,
1023 двори |
| Філія «Укртелекому» | С. Новопавлівка вул. Карпінського,22б | | | Кількість телефонних точок |
| Мережа Інтернет доступна за допомогою провайдерів «Укртелеком» та «Інтертелеком» | | | | |
Сільськогосподарські підприємства:
| Господарство | Адреса | Директор |
| | |
| | |
| ТОВ «Агрофірма «Прогрес» | юридична адреса : м.Красноармійськ
просп..Миру,16
адреса виробництва: с.Новопавлівка
вул.Центральна,52 | Кекаляйнен Максим Валерійович |
| ТОВ «Чугуєво» | С.Новопавлівка
Вул.Центральна ,13 | Гаврилов Володимир Васильович |
| ТОВ «Фактор» | | |
| ТОВ «А-Я і К» | | Пивовар Вадим Вікторович |
| СФГ Кондратюк» | с.Новопавлівка
вул.Центральна,28 | Кондратюк
Іван Сергійович |
| СФГ «Сосновий бір» | С.Новопавлівка
Вул.Осіння ,48 | Патрулін
Віктор Олексійович |
| СФГ «Новатор» | С.Новопавлівка
Вул.Крилова,8 | Гнілов Олександр Миколайови |
| СФГ «Адоніс» | | Дмитрієв Артем Михайлович |
| СФГ «Чугуївське» | | |
| СФГ «Урожай 2014» | С. Новопавлівка вул. Надточого, 43 | Кутній Сергій Вікторович |
| ФОП Скочко В.І. | С.Новопавлівка | Скочко Володимир Іванович |
| ФОП Карпенко В.Ф. | С.Новопавлівка | Карпенко Віктор Федорович |
| ФОП Больбот Г.А. | С.Новопавлівка | Больбот Геннадій Анатолійович |
| ФОП Зайцев П.Л. | С.Дачне | Зайцев Петро Леонідович |
| ФГ «Птиця» | С.Новопавлівка | Птиця (смт Межова) |
| ФГ Бондик М.Т. | С.Новопавлівка | Бондик Микола Тимофійович |
| ФГ Бондик В.М. | С.Новопавлівка | Бондик Вадим Миколайович |
| ФГ «Екополе 2014» | С.Філія | Паливода Юлія Анатоліївна |
СПИСОК ДЕПУТАТІВ
НОВОПАВЛІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ
по одномандатних виборчих округах
Номер одноман
датного виборчого округу | Прізвище, власне ім’я (всі власні імена), по батькові (за наявності) обраного депутата | Освіта (загальна
середня, вища) | Місце роботи (заняття) | Посада | Границі округів |
Округ №1 | Терех Валентина Володимирівна | Середня спеціальна | СКЗК «Новопавлівський будинок культури» | Прибиральниця службового приміщення | с. Новопавлівка - вул. Миру, вул. Західна, пров. Мирний, вул. Сташкова: 52, 54, 56, 75, 77, 79, вул. Берегова: 42, 44, 46, 47, 48, 49, 51, вул. Вузька: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, вул. Надточого: 59, 61, 63, 65, 98, 100, 102, 104, 106, 108. |
Округ №2 | Свистун Антоніна Миколаївна | Середня спеціальна | СКЗК «Новопавлівський будинок культури» | Директор | с. Новопавлівка - пров. Український, пров. Токмаківський, пров. Славний, вул Берегова: 32, 33, 34, 36, 38, 40, 41, 43, 45, вул. Надточого: 51, 53, 55, 57, 90, 92, 94, 96, вул. Сташкова: 73. |
Округ №3 | Шпак Віктор Павлович | Середня | РКЗО «Новопавлівська СЗШ І-ІІІ ступенів № 1» | Завгосп | с. Новопавлівка - пров. Партизанський, пров. Запорізький, вул. Берегова: 26, 28, 30, 35, 37, 39, вул. Сташкова: 40, 44, 46, 48, 50 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, вул. Садова: 58, 60, 62, 64, 66-69, 71, 73, 75, 77, 83, вул. Маяковського: 63, 65-68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, вул. Крилова: 74, 79, 81, пров. Чехова: 1, 3, 5, 7, вул. Шевченка: 27, 62, вул. Надточого: 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, вул. Червоноармійська: 97, 99, 101, 110, 112, 114, 116, 118, 120,122. |
Округ №4 | Таран Любов Федорівна | Середня | Тимчасово не працює | | с. Новопавлівка - пров. Воровського, пров. Дубівський, вул. Лугова, вул. Берегова: 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20-25, 27, 29, 31. вул. Надточого: 21, 23, 25, 27, 29, 31-34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, вул. Червоноармійська: 79, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, вул. Сташкова: 20, 21, 22, 24-39, 41, 42, 43, 45, 47, 49, вул. Садова: 44, 46, 48, 50-54, 56, 57, 59, 61, 63, 65, вул. Крилова: 57, 59, 61-73, 75, 77, вул. Шевченка: 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 48, 50, 52, 54, 56, 58, вул Маяковського: 53-62, 64. |
Округ №5 | Скочко Людмила Дмитрівна | Середня спеціальна | Новопавлівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини | Фельдшер | с. Новопавлівка - вул. Карпінського, вул. Берегова: 1-7, 9, 11, 13, 15, 17, вул. Надточого: 1, 3, 5, 7, 9, 11-20, 22, 24, 26, 28, 30, вул. Червоноармійська: 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 80. вул. Сташкова: 1- 19, вул. Садова: 24, 26, 28, 29-43, 45, 47, вул. Маяковського: 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37-52, вул. Крилова: 37, 39, 40- 56, 58, 60, вул. Шевченка: 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, пров. Плеханівський. |
Округ №6 | Кутня Валентина Петрівна | Вища | Новопавлівська сільська рада | Секретар | с. Новопавлівка - пров. Яблуневий, вул. Надточого: 2, 4, 6, 8, 10, вул. Поштова: 1-54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, вул. Садова: 1-23, 25, 27, вул. Маяковського: 1-24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, вул. Шевченка: 1-10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, вул. Крилова: 1-36, 38, пров. Руський, пров. Фермівський, пров. Грушевського, пров. Пушкінський, пров. Крайній: 2. |
Округ №7 | Шишков Дмитро Григорович | Вища | ТОВ «Агрофірма»Прогрес» | Зоотехнік | с. Філія |
Округ №8 | Константинович Олексій Миколайович | Середня спеціальна | КЗ «Павлоградська міська станція швидкої медичної допомоги» | Фельдшер | с. Дачне |
Округ №9 | Гребенюк Наталія Миколаївна | Вища | Новопавлівська дільниця ветеринарної медицини | Завідуюча | с. Новопавлівка - вул. Малий Кут, вул. Селянська, вул. Кам’яна, пров. Новий, вул. Пархоменка, вул. Осіння: 1-12, 14, 16, 18, вул. Комунарівська:1, 2, 3. 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 25, 27, 29, 31, 32, 34, 35, 37, 38, 39, 40, 41, 43, 45, 46, 47, 51, 53, 55. вул. Молодіжна, вул. Осипенко, вул. Бригадна, вул. Зелена, вул. Мостова. |
Округ №10 | Сотник Лідія Іванівна | Вища | СКЗК «Новопавлівська бібліотека № 1» | Директор | с. Новопавлівка - вул.Оосіння: 13, 15, 17, 19, 20, 22, 24, 26, 30, 32, 36, вул. Заводська, вул. Винахідна, пров. Шкільний, пров. Сонячний, пров. Малий, пров. Лиманний, вул. Солона, вул. Набережна: 1, 2, 4, 5, 7, 8, 9, 11, 12, 15, 16, 17, 19, вул. Центральна: 54, 58, 60, 61, 63, 64, 65, 67, 73, 74, 75, 76, 78, 79, 80, 81, пров. Червоний: 1, 3, 5, 7, 9, 11. |
Округ №11 | Логвиненко Світлана Миколаївна | Вища | Тимчасово не працює | | с. Новопавлівка - вул. Набережна: 3, 6, 10, 13, 14, 18, 20-38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, вул. Жовтнева: 21, 23, 25, 27, 28, 29, 31, 33-35, 37-46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, пров Чкалова, пров. Вузький, пров. Толбухіна. |
Округ №12 | Карпук Світлана Володимирівна | Середня | Тимчасово не працює | | с. Новопавлівка - вул. Гірка, вул. Піщана, вул. Розхідна, вул. Підгірна, вул. Гірська, вул. Зоряна, пров. Степовий: 1. |
Округ №13 | Задерей Василь Васильович | Середня | ТОВ «Чугуєво» | Тракторист | с. Новопавлівка - вул. Вільна, вул. Щастя, вул. Веселе, вул. Покришкіна, пров. Гірський, пров. Чугуївський. |
Округ №14 | Острянин Григорій Ананійович | Середня | Пенсіонер | | с. Чугуєве |
Список
працівників виконавчого апарату
Новопавлівської сільської ради
№ п.п. | П.І.П.
працівника | Рік народ-
ження | освіта | Займана посада |
1 | Сотник Лідія Іванівна | | вища | В.о. сільського голови |
2 | Кутня
Валентина Петрівна | 1977 | вища | Секретар
ради |
Центральний населений пункт село Новопавлівка:
Територія – 1367,3 га.
Населення – 2632осіб.
Домогосподарств – 1019
Населенні пункти:
с. Дачне
Територія – 44,4 га.
Населення – 47 осіб.
Домогосподарств 21.
с. Філія
Територія – 23,0 га.
Населення – 76 осіб.
Домогосподарств 27.
с. Чугуєве
Територія – 67,2 га.
Населення – 25осіб.
Домогосподарств 25.
Довідка
про історію створення Новопавлівської сільської ради
Село Новопавлівка Межівського району Дніпропетровської області розташоване по обидва боки річки Солоної, в 10 км від її гирла. Історія виникнення села входить в глибоку давнину. Архівні дані за 1694-1704 р.р. свідчать про перші поселення на даній території в 80-90 роках 17 століття.
Архівні дані за 1694-1704 р .р . свідчать ,що на місці сучасної Новопавлівки, по правій стороні р. Солоної , недалеко від її впадання в р. Вовчу у 80-90р.р. 17 ст. виник козачий зимовник під назвою “ Овраг Лозовий”. Після приєднання до Росії Північного Причерномор”я і Криму починається швидка колонізація краю, якою керував Потьомкін. В період цієї колонізації з”являються поселення по лівій стороні р. Солоної напроти “ Оврага Лозового “ .Воно буде названо Павлівкою . Так був покладений початок новій слободі Новопавлівці.
Навесні 1920 року обирається волосний ревком .Головою його стає селянин - бідняк Шовкун Пилип Васильович. В післяреволюційний період було дві сільські ради. В 1957 році рішенням Дніпропетровської обласної ради за № 615 від 16 серпня село Підгородня об’єднане з селом Новопавлівка на 1 липня 1959 року числиться одна сільська рада.
Багато людей сільської ради в радянський період відзначені державними нагородами. Із них
Скочко Анастасія Никонівна (нині померла) нагороджена Орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Леніна . На даний час проживають на території сільської ради нагороджені орденами та медалями Радченко Василь Григорович, Ненашко Анатолій Феофанович,Гребенюк Микола Семенович,Іванько Марія Устимівна, Логвиненко Федір Іванович, Блоха Григорій Оксентійович, Гаценко Андрій Петрович, Больбот Петро Митрофанович, Петрич Лука Терентійович, Басараб Раїса Іванівна, Романенко Анатолій Тимофійович, Міщанин Михайло Григорович, Давиденко Іван Кирилович.
В 2008 році Петрук Валентина Іванівна, Легонькова Марія Яношівна, Ягубець Наталія Василівна, Зайцева Наталія Петрівна, Балецька Марія Яношівна відзначені державними нагородами і присвоєні звання «Мати-героїня» .
Найближча залізнична станція –Межова знаходиться за 15 км від Новопавлівки. До обласного центру -170 км.
Видатні постаті села
Село Новопавлівка – унікальне. Воно стало колискою для таких визнаних майстрів слова, як В.Мисик, Т.Сулима, В.Іванисенко, Г.Мельник, Я.Давиденко; Мазурак М.О.; знатних трудівників – Скочко А.Н., Романенко А.Ю.; відомих художників Бобенчика Й.Д., Глінова А.С.
Тетяна Степанівна Сулима (у заміжжі Бичихіна) – перша жінка Катеринославщини, що стала на шлях громадської та літературної діяльності. Народилася Тетяна Степанівна у 1863 році у заможній селянській сім'ї слободи Павлівської. Мріяла стати вчителькою, тому навчалася у Харкові. Там же були надруковані і перші твори російською мовою, бо українська мова у той час суворо заборонялася. У Харкові познайомилася з Христею Алчевською, яка й порадила писати українською.
Тетяна Степанівна – активістка Січеславської "Просвіти", керівник аматорського колективу акторів у Катеринославі, прекрасно виконувала роль дячихи у своїй п’єсі «Дячиха». Вистави з участю авторки завжди мали особливий успіх.
Любила дуже Тетяна Степанівна вишивати. Багата колекція її рушників була використана на концерті – балі Катеринославської "Просвіти" 21 листопада 1911 року. Усі двері, вікна, електричні люстри в залі Англійського клубу були прибрані її рушниками.
Перу Тетяни Сулими належить збірочка прози "Народні оповідання", ряд драматичних творів. Шкода, що знайти їх не вдалося, але комедія "Дячиха" нам дуже близька. Мова її пересипана приказками, прислів'ями, жартами, які звучать у селі й сьогодні. Згадуються тут і сусідські села – Іванівка і Муравка. Отже, "живі малюнки справдішнього життя" – це Новопавлівка кінця 19 століття.
У 1919 році у наше село приїхав молодий енергійний учитель словесності Аркадій Васильович Казка. Друг Павла Тичини по семінарії, людина прогресивних поглядів, талановитий поет, він швидко і якось непомітно завоював серця учнів.
В.О.Мисик у своїх спогадах пише: "Це була рідкісно обдарована людина. Музикант, співак, художник, літератор, блискучий педагог, улюблений наставник кількох поколінь школярів, душами яких він умів володіти безроздільно. Мені не доводилося чути про жодного вчителя, який би так легко й безболісно знаходив спільну мову з усіма своїми учнями без винятку…
Він сам завалював себе роботою, головним чином тією, що виконується на громадських засадах, щедро віддаючи свої сили й час, які могли б бути використані на здійснення власних задумів. Він і малював, і співав, був і диригентом, і режисером, і актором, проте найбільше його захоплювала поезія".
Жити в селі, серед первозданної природи і не писати, якщо ти поет від Бога, неможливо. І ось лягають на папір рядки.
Аркадій Васильович був наставником і другом В.О.Мисику, це він перший помітив особливий талант голубоокого учня, що ловив кожне його слово на уроках, це він привіз у Київ зшиток віршів свого Василечка, якому не виповнилося тоді й 15-ти років, Павлу Григоровичу Тичині, щоб віддати в друк. Навічно з того часу переплелися життєві долі Аркадія Васильовича, Павла Григоровича і Василя Олександровича – неординарних особистостей, великих життєлюбів і патріотів, талановитих письменників – і була Дружба з великої букви.
Як робляться шедеври? Цього, здається, не знає ніхто. Не відав, ясна річ, і 15-тирічний автор "Степу", а проте вже цим твором він увійшов у справжню поезію.
Нам дуже близькі твори Василя Олександровича Мисика. Адже він опоетизував безкраї простори наших степів, рідну річечку Солону, той же гіркий полин, звичайну селянську хату, вічну і прекрасну працю хлібороба. Через усе життя проніс він велику любов до широкого степу, рідної землі.
 Якщо природа вирішить когось нагородити талантом, то не скупиться, а дає щедрою рукою. Василь Олександрович – художник, поет, знавець 11 мов світу. Він із захопленням перекладав твори Р.Бернса – з німецької, Д.Байрона – з англійської, О.Пушкіна – з російської, а поруч – твори Хайяма, Гафіза, Рудакі.
"Мудрий і добрий талант". Так назвав статтю про В.О.Мисика Віктор Панасович Іванисенко.
"В.Мисик поет високої мовної культури, точного слова, він "повноважно представляє" у поезії ту неповторну степову сторону, що прослалася на південь річок Самари та Вовчої, - колись званої Диким степом. Атмосферу цього краю відчуває в поезії Василя Мисика кожен, хто знає той край.
…Василь Мисик постійно тяжіє до широких філософських, та званих "вічних" тем, філософських роздумів про нетлінність праці сівача і ратая, хто прикрашає і береже нашу землю:
Як добре, земле наша немала,
Що на тобі тривкі сліди лишили
Не злодії, що крадуть уночі,
А мудрі ратаї та сівачі
З ногами чулими, що не ступали зайво,
Що берегли твоє зелене майво!
…Схильність до філософської заглибленості поєднується з прагненням укласти душу "в діла щоденні". Поет мусить втручатися в життя словом не пустим, а діловим, потрібним людям, - каже Василь Мисик віршем "Деревце":
Що з довгих аркушів і що з поем?
Я знаю, що і їх
Теж порівняти можна з деревцем –
І зовсім не на сміх.
Та тільки серцю спробуй доведи!
Закохане в розмай,
Воно говорить: спершу посади,
А потім оспівай…"
У нас є можливість почути два вірші у виконанні самого автора. Це "Деревце" та "Сучасність".(У нашому шкільному історико – краєзнавчому музеї є запис голосу Василя Мисика, який читає ці вірші, на магнітофонній плівці).
Іванисенко Віктор Панасович теж наш земляк. Український літературознавець і критик, кандидат філологічних наук з 1958 року.
З 1957 по 1972 рік працював в Інституті літератури імені Т.Г.Шевченка Академії Наук України. Досліджував проблеми поетичних жанрів і стилів, автор п'яти книг, присвячених поезії; безлічі оглядових статей про сучасну поезію, літературних портретів багатьох письменників, один з авторів "Історії української літератури" у 8 томах (т.8).
 Здавалося б, блискуча кар'єра, посади, звання. Та для цього, тонко розуміючи і люблячи поезію, він мав би ламати себе, писати про тих, про кого й згадувати не варто.
Аналізував Віктор Панасович переважно твори молодих, котрі влили "свіжу кров" у літературу: Михайло Драй – Хмара, Володимир Самійленко, В.Стус, Ліна Костенко, Станіслав Чернілевський…
Коли вийшов у світ "Собор" Олеся Гончара, В.Іванисенко друкує статтю "Творці і браконьєри". Це грунтовна розвідка про роман і суспільство того часу. Закручувалися гайки – то що говорити про "собори людських душ", духовність, історичну пам'ять. Як писав Віктор Панасович, ..щораз рідше і рідше в літературі і житті звучали слова добро, краса, совість, душа, справедливість, благородство та чимало інших слів, за якими стоять цілі сфери і комплекси понять, пов'язаних з віковічними духовними, морально – етичними надбаннями народу".
1970 рік. Знайдено твори Сахарова, Солженіцина, В.Стуса, листи від ув'язнених письменників. В.Іванисенка виключили з партії, звільнили з роботи, ніде не друкували, забрали квиток члена спілки письменників України.
Віктор Панасович був сином України, все життя пропагував українське слово, жив радощами і болями свого народу. Його публіцистичні та критичні твори навіть своїми назвами кричать про це: "Рятуймо наші душі", "Розстріляним ходжу по Україні", тощо.
4 листопада 1997 року Віктора Панасовича не стало. Типова для українців тяжка і гірка доля: людина величезного потенціалу, унікального мистецького смаку, блискучого володіння пером не змогла сказати все, на що була щиро обдарована природою.
 Плеяду гумористів Новопавлівки повноважно представляють Григорій Мельник, Яким Давиденко та Іван Тараненко.
Мельник Григорій Якович працював у редакціях газет, був протягом 20 років директором програм Республіканського радіо Держтелерадіо УРСР. Автор гуморесок і усмішок (збірки "Кожному по заслузі", "Чортополох") гумористичної повісті "Ефект Гопкана", започаткував на Україні радіо популярні передачі "Від суботи до суботи", "А ми до вас в ранковий час»
 Яким Давиденко живе і працює у Полтаві. Його перу належить ряд збірочок гуморесок, зокрема "Де веселка воду п'є".
В автографі на збірочці, подарованій нашому музею, Яким Іванович зазначає "Народному музею
с. Новопавлівки від автора з любов'ю синівською і вдячністю землякам моїм за бачення світу, що формувалося саме в рідному селі, в хаті над річечкою Солоною".
Старше покоління Межівщини пам'ятає цікаві дописи і байки Івана Омеляновича Тараненка, які часто друкувалися у районній газеті. Іван Омелянович все життя виховував підростаюче покоління, працюючи вчителем, директором школи у нашому та Петропавлівському районах, а у вільний час писав гуморески, байки.
 Закупа Віктор Михайлович
В 1961 році – старшина 2- ї статті, старший інструктор – трюмний дивізіону живучості БЧ- 5 АПЧ «К- 19».
Народився 2 червня 1940 року в селі Новопавлівка Межівського району Дніпропетровської області в багатодітній родині селян – колгоспників. Його брат, Закупа Федір , та дві сестри, Люба і Ліда, і нині проживають у селі
Новопавлівка. Старша сестра Галина живе на Луганщині.
В 1959 році закінчив 10 класів Новопавлівської середньої школи № 1 і був призваний до лав Радянської Армії в ВМФ до навчального загону
м. Сєвєродвінська ( в/ч 59075), який закінчив в 1960 році.
З травня по вересень 1960 року – учень машиніста–трюмного, в/ч 15030.
З вересня 1960 по липень 1961 року ніс службу на атомному підводному човні «К – 19».
 З липня 1961 по травень 1962 року – старший інструктор – трюмний, в/ч 40742.
З травня 1962 по грудень 1963 року служив у в/ч 59075.Віктор Закупа (зліва)
Після демобілізації в 1964 році працював у Красноармійському вагонному депо слюсарем по ремонту вагонів. З листопада 1964 по травень 1967 року працював слюсарем 4-го розряду на заводі «Червоний Профінтерн».
Потім закінчив курси механіків рефрижераторних секцій і працював механіком 5-тивагонної секції з машинним охолодженням, головним механіком рефрижераторної секції.
З липня 1971 року – начальник рефрижераторного поїзда, де пропрацював до виходу на пенсію в 1996 році. Жив у місті Дніпропетровську, але ніколи не забував рідної домівки, матір, брата і сестер, часто їх навідував у Новопавлівці, куди й переїхав на постійне місце проживання у 1999 році. 20 січня 2007 року перестало битися його серце. Світла пам’ять герою!
Довгий час Віктор Михайлович не мав права розповідати про роки своєї служби, хоча ніколи про них не забував. Адже саме тоді на його долю випали не тільки найважчі випробування, а й радість від зустрічі із справжніми друзями, друзями на все життя. Вони виконували свій обов`язок перед Батьківщиною, можливо, навіть не усвідомлюючи, що врятували світ від катастрофи в 1961 році. Віктор Михайлович згадував: «Пройшло багато років, а я пам`ятаю запах відсіків моєї підводки, мені сниться, як в темряві, на дотик пробираюсь між відсіками до своїх товаришів, рідніших від яких в мертвій морській пучині нікого немає. Якби повторити життя спочатку, я нічого не хотів би змінити і знову повернувся б у відсік, де панує закон «Один за всіх – і всі за одного»
Володимир Романов, який служив На підводному човні «К – 19» у 1968 році, писав: «З перших днів служби я захоплювався подвигом 1-го екіпажу К – 19, який врятував світ, від катастрофи. … Пліч о пліч, з вірою і гордістю за свою Батьківщину, 540 екіпажів підводників примусили ідеологів Холодної війни сісти за стіл переговорів і перегорнути одну із найстрашніших сторінок історії людства ХХ століття».
АПЧ К-19 – перша із російських атомних субмарин, оснащених балістечними ракетами для нанесення ракетного удару по наземним цілям. На його озброєнні знаходилось три ракети Р-13 комплексу Д-2, розробленого в 1956 році під керівництвом головного конструктора В.П.Макєєва. На цьому човні проходив службу В.М.Закупа ( 10 – й відсік).
Уже більше сорока років перший екіпаж К-19 тісно зв’язаний зустрічами і перепискою. А кого вже немає в живих – зв’язок підтримують їх вдови, діти, онуки. Кожного року пам’ятної дати 4 липня збираються всі разом ветерани легендарної субмарини.
Надточий Іван Іванович
Народився 20 червня 1922 року в селі Новопавлівка Межівського району Дніпропетровської області.
Після закінчення Новопавлівської середньої школи навчався в ФЗН в місті Макіївці, працював на одному з підприємств цього міста.
В Радянській Армії Іван Іванович з червня 1941 року. Перше бойове хрещення прийняв під Смоленськом в 1941 році у складі курсантів полкової школи, був контуженим. Служив в батальйоні авіатехнічного обслуговування на Південному, а потім Брянському фронтах.
Після закінчення військово-політичного училища в Ташкенті в званні лейтенанта був призначений в 337 стрілецьку дивізію. Визволяв Лівобережну Україну, форсував Дніпро.
Свій патріотизм, любов до Батьківщини лейтенант Надточий довів в боях за Букринський плацдарм біля Києва. Уміло керуючи боєм, в якому ворог ніс великі втрати, Іван Іванович та бійці його підрозділу захищали плацдарм до підходу основних сил.
За мужність і героїзм, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 листопада 1943 року Івану Івановичу Надточому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Останні роки життя І.І.Надточий проживав у м.Києві. Помер у серпні 1965 року.
Бобенчик Йосип Дем`янович Народився 14 квітня 1940 року в селі Військи на Україні (тепер Польща).
Після ІІ світової війни сім`я переїхала до села Новопавлівка. Тут Йосип Дем`янович закінчив Новопавлівську середню школу №1.
Навчався в Харківському державному художньому училищі (1960 – 1965) і Українському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова (1967 – 1973) у Львові.
Працював в Будинках творчості «Дзинтарі», «Паланга», «Челюскінський» і «Гарячий ключ» з 1974 по 1990 рр. під керівництвом Арсеньєва Б.А., Бабина Н.С., Маслякова О.Д., Успенського Б.А.,
Якушина Б.А. і інших відомих російських художників.
Прийнятий до Спілки художників в 1975 році. З 1992 по 1994 рр. – голова правління Бєлгородської обласної організації СХ РФ. Делегат ІІ Всесвітнього форуму українців у Києві в 1997 році. Учасник більше ста художніх виставок в Росії і за кордоном, в тому числі – персональні виставки в Бєлгороді (1985, 1995, 1999) і в Києві (1997). Приймав участь в міжнародних пленерах Польщі (1978 – Ополе) і Словаків (1997, 1998 – Бардейов, 1999 – Литовський Микулаш). Працює в області плаката, книжної, станкової прикладної графіки і живопису.
В основі його творчості – інтерес до історичних особистостей і подій.
Глінов Анатолій Сергійович
А.С.Гнілов (Глінов) народився в 1916 році в селі Новопавлівка Межівського району Дніпропетровської області в селянській сім'ї. Бажання навчатися привело його в Дніпропетровський художній технікум, після закінсчення якого в 1938 році він вступив до Київського художнього інституту. Але Велика Вітчизняна війна перервала навчання, порушила творчі плани молодого художника.
Тяжкі випробування випали на долю студента – воїна. Потрапивши в полон, А.С.Гнілов був переправлений до Німеччини в концтабір "Шталаг – 326", Штукенброк.
Все пережите в неволі лягло в основу його малюнків, зроблених як в самому таборі, так і після звільнення.
Повернувшись на Батьківщину, А.С.Гнілов закінчив інститут, його було направлено на роботу в рідне училище. І тоді, і пізніше, працюючи в Художньому фонді, Анатолій Сергійович поєднував основну роботу з творчістю. Він був учасником багатьох обласних художніх виставок.
Картини перших післявоєнних десятиріч присвячені в основному сучасній тематиці: "Вечір молоді"(1960), "Будівництво Дніпродзержинської ГЕС" (1961) та інші. Потім було написано полотна "Шевченко в Катеринославі", "Пушкін в Катеринославі" (1964, 1965 рр.)
А.С.Гнілов, як учасник Великої Вітчизняної війни, часто бував на зустрічах з молоддю, виступав перед учнями, студентами, курсантами. Ці зустрічі сприяли народженню нових творів – "Прийом у піонери" (1984р.), "Нахімовці" (1985р.)
Але найулюбленішим жанром художника завжди залишався пейзаж. Про рідні дніпровські місця розповідають картини: "На річці Самарі" (1983 р.), "Яблуня цвіте". До творчо вдалих можна віднести пейзажі "Хата, в якій зупинявся Т.Г.Шевченко", "Зима в Сидневі".
Мазурак Марина Олександрівна
 Народилася в с.Новопавлівка, закінчила Новопавлівську середню школу №1 і вступила до Київського університету культури на спеціальність – диктор та ведучий телепрограм.
Важко було Маринці в перші місяці навчання – навколо всі чужі, немає рідних, близьких, знайомих. Дуже хотілося їй повернутися у рідне село, але почуття відповідальності не дозволило це зробити.
Після ІІ курсу Марина потрапляє на практику на телеканал «ЮТАР», де показала себе з кращого боку, тому її залишають працювати і видають посвідчення журналіста.
Потім її запросили попробувати себе в новому амплуа – кримінальній журналістиці «Магнолія – ТВ» - і вона згодилася.
Та ностальгія по «Новинах» заставляє її повернутися назад.
На телеканал «Ера» в інформаційну програму «Підсумки» Марина Мазурак прийшла як журналіст, що пише на соціальну тематику. Робила пробні матеріали про пенсіонерів, інвалідів, дітей-сиріт. І це була висококласна журналістська робота. Одного разу головний редактор запропонував: «А давайте спробуєм у Верховну Раду акредитувати Мазурак». І вона стала парламентським кореспондентом! Вчорашня сільська дівчинка сьогодні задає питання першим особам держави і робить репортажі із-за кордону. Із знімальною групою вона об’їздила півсвіту! Але Марині цікавий не тільки закордон. Їй дуже подобається бувати в селах. «Напевно, тому, що я сама сільська», — посміхається наша Маринка. Вона ніскілечки не соромиться, що приїхала до Києва із Новопавлівки!
Скочко Анастасія Никонівна Народилася вона 16 грудня 1915 року. Колективне господарювання на Межівщини зародилося на початку 30-х років ХХ ст. В ті часи найбільшою популярністю серед селян користувалася професія тракториста, яка була в новинку для сільських жителів. Вона була досить престижною і вважалася суто чоловічою.
Ось тому, коли в колективі колгоспу «Росія» з’явилася трактористка Анастасія Скочко – це було справжньою сенсацією не тільки для жителів Новопавлівки, а й для всього району.
По – різному зустріли молоду трактористку в бригаді. Одні – з захопленням і доброзичливістю, інші – з недовір’ям. Знайшлися й такі, що говорили, ніби жінки на тракторі, як і на кораблі – на нещастя.
Але дівчина своєю працею, майстерністю досить швидко утвердилась на перших позиціях по багатьох виробничих показниках. І цим примусила себе поважати.
Анастасія Никонівна багато років пропрацювала механізатором в колгоспі «Росія», відзначена урядовими нагородами за добросовісну працю. Жінка – трудівниця була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора та орденом Леніна.
25-27 липня 1969 року у Москві відбувся ІІІ Всесоюзний з’їзд колгоспників, на якому Анастасія Никонівна представляла Межівський район.
Романенко Анатолій Юхимович
Народився 15 грудня 1928 року в селі Новопавлівка Межівського району Дніпропетровської області.
Закінчив Новопавлівську середню школу №1, а в 1954 році – Дніпропетровський медичний інститут.
Після закінчення інституту працював асистентом кафедри анатомії, потім головним лікарем Солонянського району Дніпропетровської області.
В 1963 році призначений завідуючим міським відділом охорони здоров’я міста Дніпропетровська, а в 1965 році – завідуючим обласним відділом охорони здоров’я Дніпропетровської області.
В 1972 році Анатолій Юхимович призначений Міністром охорони здоров’я. На цій посаді він пропрацював до 1989 року.
З 1989 року Романенко – Генеральний директор Центру радіаційної медицини.
Доктор медичних наук, професор, Дійсний Член Академії Медичних наук України.
Проживає в місті Києві.
Версія для друку
Написати листа
|