Межівський район
www.megev-rn.dp.gov.ua


Понад тисячу платників податків вже виявили бажання сплачувати податки через єдиний рахунок.

Так, станом на 20.01.2021 до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, включено 1007 платників податків. Через єдиний рахунок вже сплачено 2,9 млн гривень.
Такий спосіб сплати податків є комфортним, оскільки скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.
Через єдиний рахунок можна сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов'язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.
Нагадуємо, що єдиний рахунок для сплати податків запроваджено з 1 січня 2021 року. Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.
Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001.
Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/не бюджетні рахунки.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


У 2020 році до загального фонду держбюджету надійшло 68,4 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні товарів


За січень – грудень 2020 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні товарів у сумі майже 68,4 млрд гривень. Фактичні надходження перевищили очікувані на 7,6 %. Додатково бюджет отримав понад 4,8 млрд гривень.
Порівняно з відповідним періодом 2019 року надходження зросли на 12,7 %, або на 7,7 млрд гривень.
За грудень 2020 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні товарів у сумі майже 7,3 млрд гривень. Це на 26,1 %, або на 1,5 млрд грн більше очікуваних надходжень податку. Надходження податку у грудні перевищили відповідний показник попереднього року на 2,4 %, або на 167,4 млн гривень.
До спеціального фонду Державного бюджету України у січні – грудні 2020 року надійшло 12,1 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Це на 3,9 %, або на 454,7 млн грн більше очікуваних надходжень податку.
Порівняно з відповідним періодом 2019 року надходження зросли на 45,5 %, або на 3,8 млрд гривень.
У грудні 2020 року до спеціального фонду Державного бюджету України надійшло 1,2 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Це на 12,2 %, або на 129,0 млн грн більше очікуваних надходжень податку. Надходження податку у грудні перевищили відповідний показник попереднього року на 75,2 %, або на 507,4 млн гривень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Закон України № 1072: коли податковий орган відмовляє у списанні сум недоїмки, штрафних санкцій і пені з єдиного внеску

Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) які стосуються списання недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Так, підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 01 березня 2021 року:
а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;
б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464, – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Закон України № 1072: до яких платників не застосовуються положення п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ


Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1072) підрозділі 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новим п. 23.
Нормами вищезазначеного пункту встановлено, що у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Положення п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо:
великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Новації у застосуванні РРО


Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що граничний обсяг доходів, який дозволяє фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП) не застосовувати РРО (ПРРО) протягом 2021 року – 1 320 000 грн (встановлюється, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої на 1 січня звітного року і у 2021 році такий граничний дохід не повинен перевищувати 220 МЗП).
Крім того РРО (ПРРО) не застосовуються ФОП – платниками єдиного податку, які перебувають на першій групі спрощеної системи оподаткування. Такі платники єдиного податку обмежені видами діяльності, які може здійснювати ФОП (п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Для ФОП – «єдинників» п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ встановлено ПКУ види діяльності, здійснення яких, незалежно від річного обсягу доходу, вимагає застосування РРО.
Так, протягом 2021 року застосовувати РРО зобов’язані ті ФОП – «єдинники» другої – четвертої груп, які будуть здійснювати реалізацію:
технічно – складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Статтю 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО) доповнено п. 14, відповідно до якого РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Нагадуємо, що з 01.08.2020 суб’єкт господарювання може обрати який РРО йому зручніше використовувати під час здійснення розрахункових операцій – класичний РРО чи ПРРО.
Програмне рішення від ДПС – доступне кожному на безкоштовній основі і розміщене на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланнями:
https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/
https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/
Звертаємо увагу, що передача даних від програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки. Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС. Роз’яснення щодо отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.
Здійснити реєстрацію ПРРО можна в електронному вигляді через Електронний кабінет або через Єдине вікно подання електронної звітності (код форми J/F 136602).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Повідомлено про значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2020 рік


Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомила наступне.
Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ індекс споживчих цін за 2017–2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.
На підставі листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 22-28-0.222-171/2-21 від 06.01.2021 повідомляємо, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2020 рік становить 1,0.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять:
1996 рік – 1,703; 1997-й – 1,059; 1998-й – 1,006; 1999-й – 1,127; 2000-й – 1,182; 2001-й – 1,02; 2005-й – 1,035; 2007-й – 1,028; 2008-й – 1,152; 2009-й – 1,059; 2010-й – 1,0; 2011-й – 1,0; 2012-й – 1,0; 2013-й – 1,0; 2014-й – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 – для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06; 2017 рік – 1,0, 2018-й – 1,0 та 2019 рік – 1,0.
Нормативна грошова оцінка земель за 2002-й, 2003-й, 2004-й та 2006 рік не індексувалася.
Додатково повідомляємо, що згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Враховуючи те, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок за 2020 рік становить 1,0, у випадках відсутності внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у відповідності до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок не зміниться.
Інформація розміщена на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за посиланням
https://kyiv.land.gov.ua/info/derzhavna-sluzhba-ukrainy-z-pytan-heodezii-kartohrafii-ta-kadastru-povidomliaie-pro-znachennia-koefitsiienta-indeksatsii-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2020-rik/
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»