 Версія для друку
 Написати листа
Оподаткування поворотної допомоги, наданої фізичній особі
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником ПДФО іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником ПДФО (пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Отже, якщо сума коштів, надана суб’єктом господарювання фізичній особі як поворотна допомога, то таку суму фізична особа (позичальник) повинна повернути позикодавцеві у визначений договором термін. Ця сума не підлягає оподаткуванню ПДФО і не відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Водночас, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
ФОП – «загальносистемник» при продажу власної продукції зобов’язаний застосовувати РРО
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
РРО та РК не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Відповідно до п. 39 розд. IV «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) касової книги не ведуть.
Враховуючи вищевикладене, ФОП, які знаходяться на загальній системі оподаткування при реалізації продукції власного виробництва, зобов’язані застосовувати РРО.
Вищевказані норми передбачені п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону № 265.
Про визначення об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що ДФС України листом від 08.05.2018 № 1388/4/99-99-12-02-03-13 «Про визначення об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води» (далі – Лист ДФС № 1388) повідомила наступне.
Чинний порядок визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, встановлений ст. 255 ПКУ, передбачає, що Рентна плата не справляється за обсяги води, що використовуються визначеними у п. 255.4 ст. 255 Кодексу споживачами.
Разом з тим в умовах дії єдиного тарифу централізованого водопостачання, встановленого згідно з Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.04.2016 за № 593/28723 (далі – Порядок, Тариф), не передбачено процедури обліку обсягів постачання води за різною собівартістю («з» або «без» урахування Рентної плати).
До затвердження окремих тарифів забезпеченню ефективного податкового адміністрування може сприяти застосування процедури визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати шляхом складання для кожного водного об’єкта трьох додатків 5 до звітної податкової декларації з Рентної плати за:
- обсяги води, які за результатами комерційного обліку комунальних послуг з водопостачання надані для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб споживачам, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, але належать до споживачів, визначених у пп. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ (далі – Задоволення питних потреб), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:
►обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Задоволення питних потреб – рядок 8,
► оскільки податкове зобов’язання (р. 11) не виникає, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «0» (нуль);
- обсяги води, які відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, що задекларовані водокористувачами при затвердженні Тарифу та визнані такими, що використовуються первинними водокористувачами на власні технологічні потреби, включаючи втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг (далі – Власні технологічні потреби), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:
► обсягів, що у звітному (податковому) періоді використані для Власних технологічних потреб – рядок 8,
► коефіцієнта 0,3 – рядок 10.2 (відповідно до п. 255.7 ст. 255 ПКУ та Порядку обчислення Тарифу),
► ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9;
- обсяги води, що постачено споживачам, які згідно з Порядком не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та не належать до споживачів, визначених у пп. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ (далі – Потреби вторинних споживачів), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:
►обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Потреб вторинних споживачів – рядок 8,
►оскільки податкове зобов’язання (р. 11) обчислюється за ставкою, визначеною Кодексом, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «1» (один),
►ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9.
Лист ДФС № 1388 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72915.html
З січня по квітень 2018 року на сервіс ДФС України «Пульс» звернувся 271 платник Дніпропетровщини
З початку поточного року антикорупційним сервісом ДФС України «Пульс» скористався 271 мешканець Дніпропетровської області.
Розгляд всіх звернень завершено, про вжиті заходи проінформовано заявників.
Щодо тематики порушених питань, то 167 звернень, або 61,6% від загальної кількості, стосуються звітності та реєстрації податкових накладних.
Крім того, дзвінки на сервіс «Пульс» від мешканців Дніпропетровщини надходили з приводу організації роботи територіальних органів Головного управління ДФС області (58 звернень), системи електронного адміністрування ПДВ (18 звернень), роботи ЦОП (10 звернень), перевірок суб’єктів господарювання (6 звернень) тощо. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 4 звернення.
Нагадаємо, номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0-800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.
Результати роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області по стягненню податкового боргу
В інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Результати роботи щодо стягнення податкового боргу» за участі начальника управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яни Бабець.
За її словами: «Станом на 01.05.2018 сума податкового боргу до зведеного бюджету становить 4763,3 мільйони гривень. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області забезпечено скорочення суми податкового боргу, яка обліковувалася станом на 01.01.2018 майже на 700 мільйонів гривень. При цьому, за січень-квітень п.р. за рахунок погашення податкового боргу додатково мобілізовано до бюджетів усіх рівнів 292,8 мільйони гривень, в т.ч. до місцевих бюджетів - 110,2 мільйона гривень».
У територіальних органах Державної виконавчої служби на виконанні перебувають рішення суду про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржників на загальну суму 174,1 мільйони гривень. Стягнуто до бюджету 1,7 мільйонів гривень, з яких по фізичних особах - 862,6 тисяч гривень. Здійснено опис майна в податкову заставу на суму 656 мільйонів гривень.
«За січень-травень поточного року передано в реалізацію майно, яке перебуває в податковій заставі на 11,3 мільйона гривень. Станом на 01.05.2018 мобілізовано коштів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу по підприємствам, які перебувають в процедурі банкрутства - майже 91,6 мільйонів гривень»,- зазначила Яна Бабець.
До уваги платників податку на додану вартість! З 1 липня 2018 року додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ подаються за новими формами
У зв’язку з набранням чинності з 01 червня 2018 року наказу Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року № 381 „Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2018 року за № 451/31903, додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ з 01 липня 2018 року подаються платниками, які обрали місячний або квартальний звітні (податкові) періоди, за новими формами.
Водночас наголошуємо, що відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками одноразово (для платників, які обрали місячний звітний (податковий) період, – червень 2018 року та платників, які обрали квартальний звітний (податковий) період, – ІІ квартал 2018 року).
Облік платника податків в контролюючому органі
за неосновним місцем обліку
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено обов’язок платників податків обліковуватись у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3. ст. 63 ПКУ).
Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків визначено розділом VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (п. 7.1 Порядку № 1588).
Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (додаток 9 до Порядку № 1588).
Хто має право на зменшення податку на прибуток
за рахунок суми сплаченого акцизного податку?
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на прибуток підприємств, що відповідно до п. 15 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку на прибуток підприємств (далі – платник податку) за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 відповідно до УКТ ЗЕД. Разом з тим, не врахована в зменшення податку на прибуток сума акцизного податку на майбутні періоди не переноситься.
При цьому, згідно з п. 231.1 ст. 231 ПКУ платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Отже, зменшити податок на прибуток підприємств на суму акцизного податку, сплаченого за дизельне пальне, що використане дизельними локомотивами та самоскидами вантажопідйомністю понад 75 тонн, мають можливість лише платники акцизного податку з реалізації пального, які зобов’язані складати та реєструвати акцизні накладні.
Протягом чотирьох місяців поточного року центри обслуговування платників Дніпропетровщини надали майже 144 тисячі адмінпослуг
На сьогодні 36 Центрів обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надають 30 видів адміністративних послуг. Впродовж січня – квітня 2018 року ЦОПами області надано майже 144 тисячі таких послуг.
Серед них найбільш запитуваною залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. У звітній період було надано понад 60 тисяч цих послуг.
Також користуються попитом суб`єктів господарювання послуги з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків (майже 31 тисяча відомостей); надання витягу з реєстру платників єдиного податку (майже 10 тисяч витягів); реєстрації книг обліку розрахункових операцій (більше 8,5 тисяч послуг).
Версія для друку
Написати листа
|